Відбулася Міжнародна наукова конференція "ДЕСЯТІ ЮРИДИЧНІ ЧИТАННЯ. ЮРИДИЧНА ОСВІТА І НАУКА В УКРАЇНІ: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ"
15-16.05.2014
В Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, на базі Інституту політології та права, 15-16 травня 2014 р. відбулася Міжнародна наукова конференція "ДЕСЯТІ ЮРИДИЧНІ ЧИТАННЯ. ЮРИДИЧНА ОСВІТА І НАУКА В УКРАЇНІ: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ". Учасники конференції представили свої наукові ідеї і обговорили найгостріші питання правової і політичної наук у сучасній Україні. На пленарному засіданні, що відбулося 15 травня видатні вчені правники визначили і обговорили найважливіші питання розвитку правової системи в Україні і держави в цілому. На засіданнях секцій молоді перспективні науковці представили свої наукові ідеї і доробки, які можливо визначатимуть майбутнє країни за декілька років. На основі плідної наукової роботи учасники конференції виробили загальну спільну позицію, яку закріпили у підсумковому документі конференції.
Підсумковий документ
Міжнародної наукової конференції
"ДЕСЯТІ ЮРИДИЧНІ ЧИТАННЯ. ЮРИДИЧНА ОСВІТА І НАУКА В УКРАЇНІ: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ"
15-16 травня 2014 р.
Ми, учасники конференції, відзначаємо вагомий історичний, теоретичний і практичний внесок юристів-науковців і правознавців-освітян у процеси упорядкування і стабілізації культурно-цивілізаційного поступу України, розбудови соціально-правової держави, становлення національної свідомості, відродження ідеї національної духовності, утвердження пріоритету загальнолюдських цінностей, входження до нової планетарної макроструктури в якості її рівного і повноправного суб’єкта на основі науково продуманого, обґрунтованого, з можливістю впровадження в практику державного будівництва і суспільного облаштування, механізму реалізації демократії.
Звертаємо увагу, що за роки незалежності України, не зважаючи на позитивні кроки юридичної науки і освіти на шляху підвищення впливу права на суспільні відносини, розвитку правової держави і громадянського суспільства, разом з позитивними змінами, у практично-правовому просторі сучасної Української держави були і залишаються негативні тенденції: непрозорість, закритість, забюрократизованість у діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; девальвація таких правових цінностей як свобода, рівність, справедливість, відповідальність,законність; політизація правового простору та домінування принципу політичної доцільності над верховенством права і закону; погіршення якості нормативно-правових актів. Це спричинило падіння коефіцієнту ефективності соціальної дії права, загрозливо посилило в суспільстві соціальну напругу та правовий нігілізм, вкрай деформувало правосвідомість, що призвело до переходів соціальних конфліктів з потенційних станів в актуальні та їх (конфліктів) ескалації. Зважаючи на викладене, вважаємо за доцільне рекомендувати органам державної влади та їх посадовим особам, науковій спільноті, освітянам:
- в межах теоретичних й історичних, галузевих і спеціальних юридичних наук визначити та обґрунтувати соціокультурні передумови й наслідки державно-правового реформування;
- спрямовувати державу і суспільство на подолання проявів таких негативних явищ як правовий нігілізм, маргіналізація права, деформація правосвідомості тощо на тлі політичної, соціальної, економічної, гуманітарної нестабільності в сучасному українському суспільстві;
- прискорити розробку і прийняття програм правової освіти і виховання громадян, державних службовців, посадових осіб з метою формування належного ставлення до права та практики його реалізації;
- сприяти утвердженню і впровадженню ідейних засад Конституції України й інтеграції України в європейський та світовий правовий простір;
- з метою загального оздоровлення національного правового середовища, усувати прогалини у законодавстві, долати недосконалість, суперечливість деяких законів шляхом їх вдосконалення і гармонізації, привести окремі правові норми у відповідність з реаліями життя , відновити довіру населення до владних інститутів, припинити прояви маніпулювання свідомістю громадян;
- забезпечити державно-правове регулювання сфери економіки, визначити основні напрями боротьби з бідністю, зниження порогу соціальної нерівності, подолання злочинності тощо;
- вживати ефективних правових заходів для підтримки української мови як державної, запобігати процесу її витіснення та сприяти збереженню культурної, мовної, релігійної самобутності національних меншин і корінних народів України;
- розробити концептуальні засади проектів законодавчих актів з найважливіших питань розвитку суспільства і держави;
- вдосконалювати вітчизняне законодавство з урахуванням світового досвіду;
- сприяти широкому громадському обговоренню проектів законів, кодексів тощо, у тому числі шляхом організації наукових конференцій, "круглих столів";
- забезпечувати належну наукову експертизу законопроектів шляхом залучення до її проведення як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців;
- враховувати наукові висновки щодо законопроектів, які вносяться на розгляд Верховної Ради України;
- забезпечувати належну матеріально-технічну базу та фінансову складову юридичних освітнього та наукового процесів;
Сподіваємося, що спільні зусилля учасників та результати конференції будуть каталізатором активізації наукового, культурного, морального потенціалу українських юристів-педагогів і вчених; сприятимуть систематизації знання, акумульованого в різних галузях юридичної освіти і науки (кримінальне, цивільне, сімейне, конституційне, адміністративне, освітнє, фінансове, господарське, аграрне, екологічне, інформаційне, міжнародне право тощо) й експлікації його у правотворчість, правозастосування та навчально-виховний процес.