22 березня 2024 року став яскравим маркером у календарі студентів-першокурсників спеціальності «Право»
УДУ імені Михайла Драгоманова, коли вони відвідали Шевченківський національний заповідник у м. Канів.
Цей день, приурочений до 210-річчя від Дня народження Тараса Шевченка, з’явився не просто як академічний виїзд, а як магічне занурення в історію та культуру України.
Під час урочистого відкриття науково-практичного семінару Світлана Брижицька, заступник генерального директора Шевченківського національного заповідника, висловила глибокі слова вдячності студентам за їх зацікавленість та прагнення вивчати українську культуру. Емоції відчувались у кожному слові, підкреслюючи безмежну цінність нашої національної ідентичності.
Директор нашого Інституту, доцент Павло Горінов, у своєму зверненні, висловив переконливу думку про величезне значення історичної спадщини для сучасної галузі права. Він також зазначив, що глибоке розуміння історії є фундаментальним для правових досліджень та практики та підкреслив, як історія формує правові системи й ідеали, наголосивши на тому, що кожен юрист повинен володіти цими знаннями, щоб ефективно вирішувати сучасні правові виклики.
Модератором семінару виступив професор Богдан Андрусишин, завідувач кафедри теорії та історії держави і права, який надихнув студентів до активної участі. З його слів студенти зрозуміли, що вивчення права – це не лише знання законодавства, але й глибоке розуміння історії та культури, що формують справедливість та законність.
Пізнавальна екскурсія стала справжнім відкриттям. Студенти відчули зв’язок поколінь, ступаючи тими ж самими стежками, що колись втоптали ноги Великого Кобзаря. Відвідування Шевченківської гори, де похований син українського народу, стало моментом глибокої рефлексії та вшанування.
У просторих залах музею, де кожен експонат дихав історією, студенти не лише бачили, але й відчували спадщину Шевченка. Рідкісні видання його поезії, офорти та меморіальні речі перенесли молодь у ті часи, коли великий Кобзар жив і творив.
Повертаючись додому, студенти були переповнені емоціями. Вони зрозуміли, що подорож до Канева була не просто семінаром та екскурсією, а подорожжю у глибину української душі, що надихає на нові досягнення та зміцнює віру в майбутнє.
Цей день залишиться в пам’яті студентів не тільки як академічний виїзд, а як початок глибокого розуміння своєї ідентичності, коріння та місця в сучасному світі. Канів виявився не лише місцем культурної спадщини, а й джерелом натхнення та патріотизму.
